Лохвицький край - земля героїв, колиска талантів

У розложистих долинах, де зустрічаються дві ріки Лохвиця і Сула, щоб далі вже разом плавно і величаво нести чисті води сивого Дніпра, привільно розкинулася древня Лохвиця. Вона розташована у надзвичайно мальовничій місцевості, де з минулих років збереглися чимало пам’ятників культури, які гармонійно поєднують сучасні риси міста з екзотичними елементами української старовини.

Саме місто Лохвиця, як гадають вчені, засноване на рубежі 10-11 ст.,   коли київський князь Володимир наказав укріпити південні кордони Київської Русі, збудувавши так звану Посульську лінію оборони на річці Сула. Очевидно саме в цей період і були засновані Лохвиця і Сенча.

Існує кілька легенд відносно походження назви міста. Буцімто, в 13 ст. в цій місцевості стали селитись втікачі, які повиривали під землею так звані „льохи” для захисту від набігів кочівників. Річка Лохвиця, яка майже висохла, в той час називалася „Хвицею” через свою покрученість. Від назв „Льох” та „Хвиця” наше місто і набуло сучасну назву „Лохвиця”. Вперше офіційно Лохвиця згадується в 1320 році, коли входила до князівства Литовського.

Лохвиччина споконвічний козацький край. В середині 17 століття за реєстром тут налічувалось 302 козаки і діяла школа бандуристів, яка дала чудових кобзарів і лірників. Серед них знаний своєю творчістю пан-майстер кобзарського мистецтва Іван Кравченко-Круковський, який відзначався своєю високою виконавською майстерністю, грав на 28-струнній бандурі.

Центральна площа нашого міста – площа Перемоги. Саме тут у 1957 році був споруджений пам’ятник Невідомому солдату і знаходиться Братська могила воїнів радянської армії, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941 -1945 р.р. Не заростає стежка до цього святого місця.Окрасою Лохвиці є велична споруда Благовіщенської церкви, яка розташована в самому центрі міста і є однією з перших місцевих кам’яних споруд. Благовіщенська церква – єдина, яка уціліла за радянських часів, адже на початку – 20 століття у Лохвиці діяло ще чотири церкви: Миколаївська, Преображенська, Покровська, Іванівська та Собор Різдва Пресвятої Богородиці, який був побудований у 1763 році за наказом останнього січового атамана Петра Калнишевського, як вдячність за проявлену мужність і героїзм лохвицьких козаків у війні з турками. 

Розповідаючи історію нашого краю слід згадати і Народий будинок (народний театр), який був збудований в 1901 році і став справжньою перлиною повітової Лохвиці, візитною карткою міста. В цьому театрі ставились драматичні п’єси і опери, виступали корифеї української сцени Марія Заньковецька, Марко Кропивницький, Панас Саксаганський, мандрівні трупи російських артистів.  

Тісно пов’язана історія краю з ім’ям відомого філософа, великого просвітителя і гуманіста Г.С.Сковороди, який часто бував у нашому місті та  навчав дітей простого люду у козацькій школі, що стояла на тому місті, де  споруджено перший у світі пам’ятник видатному земляку. Автор пам’ятника відомий скульптор Іван Петрович Кавалерідзе. Привертає увагу і двоповерховий корпус медичного училища – одне з найстаріших приміщень міста, що збудоване в 1910 році для реального училища.

Заслуговує на увагу ще одна пам’ятка архітектури нашого міста – це споруджений 1907 році будинок Лохвицького Товариства сільських господарів. Є свідчення, що в проектуванні будинку приймав участь відомий український архітектор Василь Григорович Кричевський, автор будинку Полтавського земства (нині це Обласний краєзнавчий музей). Зараз у цьому приміщенні знаходиться районна бібліотека. На протилежній стороні вулиці навпроти бібліотеки знаходяться торгові ряди, які в народі називають Кам’яними. Ще на початку 19 ст. вони були деревинними. Тут двічі на тиждень проводилися базари.

Майже в самому центрі Лохвиці розкинувся Сосновий парк, який є улюбленим місцем відпочинку лохвичан та зеленими легенями нашого міста. Ще в далекому 1922 році на порівняно невеличкій площі в 50 гектарів комсомольцями краю були висаджені невеличкі сосни. Парк розташований в мальовничому місці: на березі річки Лохвиці, що робить тут крутий поворот. Тут відпочивають, проводять своє дозвілля жителі і гості нашого міста, відбуваються різні свята «Проводи зими», Івана Купала, концертні програми та спортивні змагання.

Тут, в сосновому парку, споруджено пам’ятник комсомольцям 20-х, пам’ятний знак на честь членів партизанського загону „Сокіл” та братська могила де поховані розстріляні німецькими окупантами учасники Лохвицького підпілля та патріоти Вірменського легіону.

Є в Україні святі місця, куди ніколи не заросте народна стежка.

Одне з  них  знаходиться  за 15 км на південний захід від міста Лохвиці. Урочище  Шумейкове – це  місце  героїчного нерівного бою  групи військ Південно-Західного фронту з переважаючими силами нацистських загарбників у вересні 1941 року.

Тут, в  урочищі,  800   воїнів   на  чолі  з командуючим   фронтом генерал-полковником Михайлом Петровичем Кирпоносом,  зійшлися  у  нерівному   двобої  з  гітлерівцями  і    майже всі загинули, до кінця виконавши свій священний обов’язок по захисту рідної землі. Смертю  хоробрих загинули на полі бою багато бійців  та командирів  і  серед  них – командуючий   фронтом  М.П. Кирпонос.

В  пам’ять  про  героїв  1941 року – загиблих воїнів Південно-Західного фронту - 18 вересня 1976 року в ознаменування 35-річчя героїчного  бою,  в  урочищі  Шумейкове  було  відкрито  величний меморіальний   комплекс,    споруджений по проекту народного художника Анатолій Юхимович Білостоцького, заслуженого діяча мистецтв Василя Павловича Вінайкіна.

Центральне    місце    в    комплексі   займає   бронзова    фігура солдата, що рветься в  бій. Далі розташований саркофаг з червоного граніту, в центрі його - бронзова п’ятикутна зірка, з якої  виривається    полум’я Вічного Вогню - символу  пам’яті і глибокої  поваги до загиблих за свободу  і  незалежність  нашої  Вітчизни. Вогонь  був  доставлений естафетою з міста Києва від могили Невідомого солдата.

В загальний вигляд меморіалу добре вписується постамент з бронемашиною. Таких  бронеавтомобілів в  штабній  колоні було 6.  5 з них гітлерівці знищили, а один бронеавтомобіль БА-10, №530 кілька років  пролежав, покльований ворожими кулями і снарядами, на дні яру в урочищі Шумейкове. Після визволення Полтавщини від фашистських  окупантів хлібороби місцевого колгоспу підняли його, і нині, як учасник бою і свідок героїчних подій, він  навічно встановлений на галявині в урочищі Шумейкове. В  глиб  яру  меморіальний  комплекс  має  своє продовження: на місці загибелі командуючого Південно-Західним фронтом генерал-полковника М.П.Кирпоноса встановлений  гранітний  саркофаг. Поруч – джерело, яке народ назвав криницею Кирпоноса.     

Лохвичани свято шанують пам’ять про героїв, що віддали своє життя за свободу і незалежність рідної землі. Тому саме тут проходить щорічне обласне театралізоване свято «Обереги пам’яті», на яке приїздять гості з усієї України.

Візитною карткою нашого міста є Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г.С.Сковороди - один з найкращих і найстаріших на Полтавщині, будівля якого була споруджена у 1865 році, як приміщення для Лохвицького повітового суду. В різні роки в цьому приміщенні знаходилися різні установи та організації. А з 1947 року – краєзнавчий музей, в якому зберігається понад 30 тисяч експонатів, що знайомлять відвідувачів з історією та сьогоденням нашого краю, його природою та талановитими людьми.

Саме люди прославили лохвицький край далеко за його межами.

До цього часу в центрі нашого міста стоїть невеличкий будиночок в якому в 1900 році народився відомий композитор Ісак Осипович Дунаєвський, автор близько 300 пісень та романсів, 15 оперет, музики до 40 художніх і документальних фільмів (найбільш відомі з них „Цирк”, „”Волга, Волга”, „Веселі хлоп’ята”), багато оркестрових п’єс.

Саме тут, на співочій лохвицькій землі у 1885 році в с. Венславах народився видатний диригент і музикант Нестор Городовенко. Він упродовж багатьох років був організатором та беззмінним керівником прославленої капели „Думка”, яка і до цього часу з успіхом гастролює по всьому світу, пропагуючи українську пісню.

Неподалік від Лохвиці знаходиться  мальовниче с. Харківці, яке дало світові двох визначних літераторів. Один з них – відомий письменник – демократ, активний учасник революційних подій 1905 року Архип Юхимович Тесленко, який на протязі свого короткого і трагічного життя написав цілий ряд творів, у яких зобразив тяжке життя українського народу. Цікаво, що прототипами героїв його творів були люди, яких він добре знав особисто: родичі, друзі, односельці.

 Інший – відомий драматург Олексій Федотович Коломієць. Всесвітню славу і визнання принесла йому опублікована в 1961 році драматична п’єса „Фараони”. Наш народ свято шанує пам’ять про видатних земляків. У с. Харківцях споруджено і діє літературно-меморіальний музей Архипа Тесленка, в якому чільне місце посідає експозиція, що знайомить нас з життям і творчістю Олексія Коломійця. Ці два видатні земляки за їх заповітами поховані  у рідному селі Харківці.

Така вона, наша лохвицька земля, земля, якою пишаються лохвичани. І тут є все для вашого змістовного і прекрасного відпочинку. Розвинена інфраструктура, висока якість обслуговування, все це ви знайдете тут. 

Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г.С. Сковороди

Лохвицький краєзнавчий музей ім.Г.С.Сковороди засновано у червні 1919 року за ініціативою голови Лохвицького повітвиконкому Луценка Степана Кузьмича.

У 1922 році з нагоди 200-річчя від дня народження земляка, видатного українського просвітителя- гуманіста, філософа і поета Г.С.Сковороди музею присвоєно його ім’я.

Будинок, в якому розташовано музей, збудовано у 1865 році.

В різні роки тут діяли: повітовий суд, в якому відбувався судовий процес над активними учасниками революційних подій 1905-1907 років, в тому числі- письменником А.Ю.Тесленком, дитячий будинок, фотоательє, майстерня по ремонту побутової техніки, а з 1947 року музей.

Уфондах музею нараховується понад 30тисяч експонатів. Розміщені у дев’яти залах, вони розповідають про історію та сьогодення краю.

Серед експонатів- колекції козацької зброї, археологічних знахідок, церковних речей, декоративно-ужиткового мистецтва, зброї періоду другої світової війни. У мезеї зберігається чимало унікальних експонатів. Серед них - бойове спорядження воїна часів монголо-татарської навали, мушкет (вогнепальна зброя в  16-17 ст. була на озброєнні козаків), рояль з Лохвицького Народного Будинку, на якому в 1919 році грав відомий композитор І.О.Дунаєвський, надгробний пам’ятник з могили поміщика Галагана ( скульптор І.П.Мартос) та інші.

 

ВАРТО ПОБАЧИТИ:

 

Бойове спорядження воїна часів монголо-татарської навали, мушкет (вогнепальна зброя, яка у XVI—XVII століттях була на озброєнні козаків), рояль з Лохвицького народного будинку (на цьому інструменті в 1919 році грав відомий композитор І.О. Дунаєвський), надгробний пам'ятник з могили поміщика Ґалаґана (скульптор І.П.Мартос) та ін.


Наша адреса: 

37200, вул.Шевченка, 48, м.Лохвиця, Полтавська область, тел.3-11-58

 

Музей працює щодня крім неділлі з 8.00 до 17.00 (перерва з 12.00 до 13.00)

Готелі і заклади харчування 

Готель "Україна"
Готель "Україна"

У нас є багато місць, де ви зможете зумпинитись для відпочинку, смачно поїсти, зустрітись із друзями.

 В самому центрі міста Лохвиці, працює відкрито готель «Україна». Цей готель чекає на клієнтів, які цінують якість життя. Оформлення чотирьохповерхової будівлі готелю виконано в класичному стилі із сучасними елементами декору.

Готель має якісний номерний фонд. 25 номерів класу «Стандарт», «Бізнес» та «Люкс» можуть одночасно прийняти 30 чоловік. Усіх наших гостей в номерах чекають сучасне оздоблення, нові меблі класу «Люкс» та комфортні умови для відпочинку, супутникове телебачення, безкоштовну зону Wi-Fi. Також готель має сучасний конференц-зал, сауну, руську баню, масажний кабінет.

Направляючись на відпочинок до нас, візьміть із собою вечірній наряд, в  ресторані при готелі він виглядатиме винятково доречно. Тут працюють професіонали своєї справи. Вишукані страви та гарне обслуговування принесуть Вам задоволення від перебування в ньому.

Незалежно від того – Ви відвідаєте наш край один чи зі своєю сім'єю, з колегами чи друзями, прибудете  задля відпочинку, зупинитесь в нас на одну ніч чи проведете на екологічно-чистій Лохвиччині місяці – в будь-якому разі, ми зробимо все можливе, щоб у Вас залишились найкращі спогади.

 

  Лохвицький край – земля героїв і колиска талантів чекає на вас…

ГОТЕЛІ:

Назва закладу, власність

Адреса, телефони

Кількість номерів/місць

Кафе-готель «Корона»

м.Лохвиця, вул.Леніна,7,

(05356) 3-44-05, 3-27-43

3/6

Торгово-побутовий комплекс «Нектар»

с.Юсківці, вул.Роменська,7,

80667284296

4/8

Готель „Україна”

м.Лохвиця, вул.Перемоги,4

(05356) 3-14-15

40/80

ТРАНСПОРТ:

Автостанція

м. Лохвиця

(05356) 3-14-41



 

Залізнична станція Сула

м. Червонозаводське

(05356) 3-54-79

Залізнична станція Лохвиця

с. Піски

(05356) 9-75-34

Залізнична станція Юсківці

с. Юсківці

(05356) 9-53-77

Залізнична станція Сенча

с. Сенча

(05356) 9-37-09